Комусь українські реалії можуть видатись неповторними. Що ж, така думка має право на існування. Проте, навіть ті, хто ніколи не захоплювався фентезі чи альтернативними всесвітами змогли б оцінити книгу  Джорджа Мартіна «Гра престолів», котра стала лауреатом таких премій як Лукас (кращий фантастичний роман), Небюл та Всесвітньої премії фентезі. Книга, хоча й описує абсолютно вигаданий світ, все ж психологічно-етичні проблеми актуальні й для нас.

Взяти, хоча б класифікацію ворогів. Мало того, що «Гра престолів»  відбувається у жорсткій боротьбі зсередини (точнісінько,  як у нас) та ще й їм погрожують вороги з півночі… Коментарі зайві.

Але облишимо політично-історичні паралелі. Автор книги «Гра престолів» володіє формулою завдяки якій він зміг при мінімумі фантастики створити фантастичний світ та ще й подати його під романтичним соусом лицарської звитяги та складно-завернутої інтриги борців за престол. Дракони знищені. Магія вбита. Але людські пристрасті  вирують не гірш за смерч якихось там чарів та вогненних подихів драконів.

Все ж, не будемо розкривати всі секрети книги читачу, котрий достойний прочитати про все це сам і оцінити словесну майстерність Джорджа Мартіна. Якщо раціональне сумління ставить перед Вами сумніви на зразок «чи вартує купити книгу Джорджа Мартіна «Гра престолів»», то чомусь пригадується знаменитий девіз Старків з книги «Гра престолів»: «Зима невідворотна…»

Читайте та насолоджуйтесь!